Багато урядів розвиткових країн витрачають значний час на реалізацію реформ, які вимагають міжнародні фінансові установи.
Вони намагаються зробити бюджети більш прозорими, публікувати свої боргові зобов'язання та створювати незалежні установи для моніторингу витрат держави, але результати оцінок кредитних агентств залишаються незміними.
Споживання ресурсів на запозичення залишається на високому рівні, попри всі зусилля з підвищення прозорості та відповідальності у фінансовій сфері.